Домбровська Олена, Колмакова (Домбровська) Тетяна

Напередодні війни 17-річна Тетяна Домбровська з матір’ю Феоктистою жила в м. Дубно на Рівненщині. Працювала на зернових складах, де й познайомилася з молодою єврейкою Сарою Лопатин.

У квітні 1942 р. Сару з чоловіком Хаїмом і дворічною донькою Лізою нацистська влада переселила до гетто, створеного в одному з кварталів міста. Звідти Сара й надалі ходила на роботу. Якось восени вона завітала до Тетяни з маленькою Лізою і попросила взяти дитину на одну ніч, мабуть, знаючи про майбутню акцію знищення євреїв. Тетяна, нічого не підозрюючи, забрала дівчинку до себе, а наступного дня містом прокотилася чутка про ліквідацію гетто.

Оскільки Сара більше не вийшла на роботу, Тетяна зрозуміла, що подруга загинула й відповідальність за Лізине життя тепер на ній. Але в себе вдома залишити дитину не могла, тож віднесла до своєї тітки, вдови Олени Домбровської.

Незважаючи на небезпеку, жінка охоче взяла Лізу до себе. Дівчинка дуже прив’язалася до неї, почала називати мамою.

Після війни Лізу розшукав її дядько Єхезкель Гройнен, проте вона залишалася жити у своєї рятівниці до 1954 р. Коли родичеві випала нагода виїхати до Ізраїлю, Олена відпустила Лізу – на той час уже 16-річну – з ним. Від дядька дівчинка згодом дізналася про трагічну долю своїх справжніх батьків. Оселившись в Ізраїлі, вона підтримувала зв’язок зі своєю українською прийомною матір’ю. Їхнє листування тривало до смерті Олени в 1970 р.

У 2004 р. Яд Вашем визнав Тетяну Колмакову (Домбровську) та Олену Домбровську Праведниками народів світу.